Від цього оголошення я плакала від сміху! Це ж треба було таке написати …

Продаю свою червону копійку! Купівля, прямо скажемо, сумнівна, але зате і ціна – чисто символічна, 17,5 тисяч гривень і крейсер ваш! Рік випуску 1979, стан суперечливий. Пробіг позначений на табло як 72000, але під цим варто розуміти 172000. А якщо зовсім чесно, то 1 172 000. Досі не розумію, як вона змогла проїхати таку відстань…

Найголовніше, апарат на ходу! По місту ніяких проблем (крім того, що без кондиціонера і влітку виникає відчуття, ніби машина горить). Рве зі світлофору багато іномарок (особливо ті, які не підозрюють, що беруть участь у змаганні). По трасі теж нормальна. Яку швидкість вам вдасться на ній розвинути, залежить тільки від вашого інстинкту самозбереження. Особисто я в ті рідкісні рази, коли розганяв її до 140, ловив себе на тому, що не моргаю, не ворушуся і практично не дихаю.

У лівій двері є гнила ділянка, з якої стирчить поліетилен. Дуже допомагає знайти автомобіль на великих парковках і надає звірюці неповторну індивідуальність. По кузову – є деякі ділянки, які можна вважати нормальними.

Внутрішнє оздоблення салону виконане за чиєюсь незбагненною примхою з використанням лінолеуму. З цим доведеться жити. Глибоко у кріслі є якась дуже гостра деталь, яка іноді боляче впивається в поперек. Я так і не розібрався, що це за деталь, чому вона там, і як таке взагалі може бути.

Є кнопка включення кондиціонера, це єдина деталь кондиціонера, яка дожила до наших днів. Також є бортовий комп’ютер, підозрюю що саме його штучний інтелект (а не Ви) вирішує, коли машині завестися, а коли стихнути.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу: