Як ми підвозили дівчину, яка два роки тому померла

Жінка засипала нас прокльонами за те, що ми так підло жартуємо з нею

Я не маю звички їздити машиною вночі. Не тому, що боюся якогось там екстриму, а просто в мене й не було чомусь такої потреби, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Одного разу тільки друг попросив мене підвезти його до батьків. Телефону у них не було, але ж він через знайомих пообіцяв саме сьогодні приїхати до них.

Запізнився на поїзд і боявся, що старенькі будуть дуже хвилюватися. Тож я запропонував йому підкинути його до батьків у село. По дорозі в нас сталася невеличка аварія, мені треба було поміняти колесо. Тому ми добряче затрималися.

Їхали вже у сутінках. Дорога не освітлена – тому намагалися не натискати на швидкість.

Раптом, коли проїжджали повз ліс, побачили жіночу постать. Це була дівчина зі слідами крові на ногах. Її одяг був геть обідраний, а по щоках вона розмазувала брудні сльози. Я одразу ж зупинився.

Ми запропонували дівчині сісти в машину, і вона радо погодилася. Але весь час оглядалася. Ми подумали, що за нею хтось женеться. Вона всю дорогу плакала і не хотіла нічого пояснювати.

Раптом незнайомка попросила подзвонити до неї додому. Ми набрали номер, який вона нам і продиктувала. Але трубку чомусь ніхто не піднімав. Дівчина замовкла і ось так – мовчки – ми і їхали собі далі.

Потім ми доїхали вже й до Стрия – і тут дівчина раптом попросила загальмувати. Як ми не вмовляли, щоб відвезти її куди потрібно або навіть купити їй одяг і їжу, вона відмовлялася. Казала, що їй вже зовсім не потрібні ні одяг, ні їжа. Ми з другом тоді це зрозуміли по-своєму – вона зараз у такому стані, що її й справді вже зовсім нічого в цьому світі не обходить.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу: