Старий Новий рік – як українцям правильно відзначати це свято

В ніч з 13 на 14 січня українці святкуватимуть незвичайне свято, яке виникло в результаті зміни літочислення – старий Новий рік.

Унікальне свято старий Новий рік є далеко не у всіх народів. Воно з’явилося в 1918 році, коли уряд СРСР прийняв рішення перейти на григоріанське літочислення. Так в наше життя увійшло поняття “старого” і “нового” стилю, а звичні свята зрушили в датах, що призвело до таких казусів, як старий Новий рік. Однак в Україні святкування в цей період мають більш глибоке коріння. Про народні традиції і звичаї в старий Новий рік розповідають Патріоти України з посиланням на Нескучные новости.

Як в Україні святкують старий Новий рік

Традиційно 13 січня в Україні з давніх-давен відзначали день Маланки, а 14 – святого Василя. Вони супроводжувалися веселими народними гуляннями з перевдяганнями хлопців в козу Маланку, ворожіннями молоді про своє майбутнє. Це все відбувалося в так званий Щедрий вечір (саме так називали наші предки це свято).

Він дуже схожий на Святвечір перед Різдвом: теж готується кутя і багатий стіл. Відмінність в тому, що стіл вже скоромний, тобто на ньому присутні м’ясні і жирні страви, кутю можна присмачувати салом або маслом. За вечерею повинна зібратися вся родина, для того, щоб попросити одне в одного пробачення, підвести підсумки минулого року і загадати плани на майбутній.

Традиції в старий Новий рік: щедрування з козою Маланкою

Після традиційної вечері молодь вирушала щедрувати – виконуючи обрядові пісні-щедрівки, бажали багатства, щастя, здоров’я всім сусідам, односельчанам. Незмінно щедрувальників супроводжувала коза Маланка, в яку найчастіше переодягалися хлопці. Увійшовши до будинку ряджений танцював, співав пісні, намагався “буцнути” господарів. Потім приходили “стрілки” і вбивали норовливу козу. Завданням присутніх було оживити Маланку піснями і жартами. Її також лікував “доктор” різними методами, в хід навіть йшли способи перевірити чи доїться коза. Після такого лікування, Маланка, звичайно ж, оживала.

Старий Новий рік: традиції сватання

Крім того, було ще одна справа, яку молоді хлопці намагалися вирішити ввечері 13 січня – сватання. Це був єдиний день у році, коли можна було повторити спробу і заслати сватів до тієї дівчини, від якої вже був отриманий “гарбуз”, тобто відмова. Та й звичайні пари намагалися пройти перший етап узаконення стосунків саме в цей вечір – щоб життя було щедрим на приємні події.

Важливий обряд в старий Новий рік: засівання

На цьому традиції старого Нового року не закінчуються. У перший день нового року, тобто 14 січня, до сходу сонця прийнято було “засівати”, тобто ходити до родичів, знайомих з зерном і, розсипаючи його по дому, бажати багатства, успіху, щастя. Виконувати цей обряд могли тільки чоловіки і хлопчики.

Пояснювалося це просто. Кожен господар уважно дивився, хто першим переступить поріг його будинку в році, що наступив: якщо хлопчик чи здоровий чоловік – на щастя, якщо жінка (дівчинка) або старий, каліка – до біди. Тому й намагалися до хрещених, батьків, близьких родичів відправити першого “посівальника” – хлопчика чи молодого хлопця, щоб напророкувати добра на весь майбутній рік.

Читайте також:

У деяких регіонах у цей день рано вранці спалювали “дідухів” (заздалегідь заготовлені снопи пшениці) і стрибали через багаття, намагаючись очиститися від усього недоброго, набраного протягом минулого року. На Василя, та й напередодні, люди намагалися не давати нічого в борг, навіть сміття з хати не виносили, щоб не винести щастя. Незважаючи на той факт, що історія старого Нового року як свята налічує менше століття, воно прижилося на наших просторах і завдяки потужному народному корінню – Маланці, Василю, щедрувальникам – на гребені інтересу до своїх витоків стає все більш популярним.

Джерело

Добавить комментарий